03.12.2009 - orbk.net

Екологічна ситуація в Сумській області

Поділитися:

У наслідок нераціонального і неконтрольованого використання природних ресурсів на території України все помітніші ознаки погіршення екологічного стану, характерними ознаками якого виступають забруднення атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод, порушення земель, забруднення грунтів. Ці чинники у свою чергу активізують розвиток несприятливих природних процесів (зсуви, підтоплення і т.п.), ускладнюють використання природних компонентів як виробничих ресурсів у промисловості і сільському господарстві. Відбувся перерозподіл стоку малих річок, що порушило природні процеси формування водності Дніпра. Екологічна ситуація значно погірши­лись після аварії на Чорнобильській АЕС. Зоною екологічної кризи можна вважати територію Донбасу, райони промислового Придніпров’я. Критична екологічна ситуація на півдні Херсонської області та прилеглих територіях Криму.

Сумська область розташована в північно-східній частині України. За площею (23,8 тис. км2, що становить 3,9% від території держави) займає 16 місце в Україні. З півночі на південь область простягнулась на 200 км, із заходу на схід — на 170 км. Сусідами її на півдні і південному сході є Полтавська і Харківська, на заході — Чернігівська області. На півночі і сході протягом 498 км межі збігаються з українсько-російським кордоном, де область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Росії.

Область розташована в межах двох фізико-географічних зон — Полісся та Лісостепу. На Поліссі переважають дерново-підзолисті ґрунти, в лісостеповій частині — глибокі малогумусні чорноземи та вилугувані середньогумусні чорноземи.

Загальна площа Сумщини становить 2383,2 тис. га, в тому числі 1709,2 тис. га сільськогосподарських угідь — 72% від загальної площі (по Україні -69,3%), з яких 1246,7 тис. га рілля — 52% (по Україні — 54%). 457 тис. га, або 19% — ліси та лісовкриті площі. Лісистість по Україні складає 15,6%, і цей по­казник нижчий, ніж в багатьох країнах Європи. Стан насаджень основних лісотвірних порід області вважається нормальним.

По території області протікає 165 річок, протяжність яких складає 5,4 тис. км. Найбільші з них — Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. В межах області розташовані 33 великих озера та більше 1600 ставків і водоймищ з загальним об’ємом води майже 130 млн. мЗ. За індексами сумарної забрудненості, до яких враховані органолептичні та токсикологічні властивості та санітарні режими річок, поверхневі води області мають помірний ступінь забрудненості, у деяких створах — підвищений.

Населення області складає 1318,8 тис. чоловік, з яких 859,9 тис. чол. проживає в 35 міських населених пунктах, а 458,9 тис. чол. — у сільській місцевості.

Найбільший промисловий потенціал області зосереджений у містах Суми, Конотоп, Охтирка, Ромни, Шостка, де розташовані найбільші промислові підприємства машинобудівної, хімічної, нафтогазовидобувної, енергетичної, харчової та інших галузей. У 2001 р. обсяг промислового виробництва збільшився на 7,3% відносно попереднього року.

Сумщина відноситься до енергодефіцитних регіонів України, потреба в електроенергії за рахунок власних генеруючих потужностей задовольняється тільки на 16%. Тому особлива увага в області приділяється створенню механізмів реалізації державних та обласних програм енергозбереження, форму­ванню сприятливого середовища для економного використання паливно-енер­гетичних ресурсів. Реалізація в області комплексу зазначених заходів дала змо­гу досягти певних зрушень у підвищенні ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів. При поступовому збільшенні обсягів промислового виробництва відмічається стійка тенденція зменшення енерговитрат. Якщо у 2001 р. споживання природного газу складало 1294 млн. м3, то в 2002 р. — 1287 млн. мЗ; енерговитрати області у 2000 р. — 2089,5 тис. т, у 2001 р. — 2007,5 тис. т умовного палива. При темпах росту виробництва промислової продукції 107,3% (до 2000 р.) темпи зниження використання паливно-енергетичних ресурсів (прямі узагальнені енерговитрати) склали 96,1% у порівнянні з 2001 р.

Але позитивні зміни в економіці області суттєво не змінили якісні показники стану довкілля. І хоча деяке поліпшення у системі екологічних показників прослідковується, ситуація в галузі безпеки довкілля продовжує залишатися складною.

Значне техногенне навантаження на довкілля, що має місце у великих промислових містах області, зумовлене застарілими основними виробничими фондами та технологіями. Модернізація обладнання та впровадження екологічно безпечних ресурсозберігаючих виробництв проводяться дуже повільно через брак коштів. Тому найбільші екологічні проблеми мають великі та  промислові міста області: Суми, Конотоп, Ромни, Охтирка, Шостка. Збільшення обсягів промислового та сільськогосподарського виробництва, використання автотранспортних засобів веде до збільшення викидів у атмосферу забруднюючих речовин. За 2001 р. загальний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря склав 85,7 тис. т (~ 1,5% від загальних викидів по Україні), в тому числі від стаціонарних джерел — 30,5 тис. т, від пересувних джерел — 55,2 тис. т. Тобто вся Сумщина викидає менше забруднюючих речовин в атмосферу, ніж м. Дніпропетровськ, і майже у 5 разів менше, ніж Кривий Ріг. При такому стані обсяг викидів забруднюючих речовин у розрахунку на душу населення області склав 65 кг за рік (по Україні -100 кг).

У використанні водних ресурсів області, як і в цілому по Україні, збереглась тенденція зменшення споживання води на потреби виробництва та господарсько-питне забезпечення. У порівнянні з 2000 р. обсяг забраної води до зменшився на 13,4 млн. мЗ і складає 114,1 млн. м2 (-0,6% від загального забору по Україні та 1,1% від загального забору з басейну р. Дніпро). Відповідно зменшився і скид стічних вод на 7,59 млн. мЗ. І хоча скид у водні об’єкти неочищених та недостатньо очищених стічних вод у 2001 р. збільшився на 0,856 млн. м3, скид забруднюючих речовин скоротився на 2,6 тис. т. На 19 млн. мЗ збільшився обсяг обігового та послідовного використання води в промисловості. Економія свіжої води завдяки впровадженню систем оборотного і повторно-послідовного водопостачання становить 85,6% (по Україні — 85,5%). За роки  незалежності держави надходження  забруднюючих речовин у водні об’єкти області в розрахунку на душу населення скоротилися з 63 кг за рік до 36 кг за рік, споживання води на душу населення скоротилося з 126,7 л/добу  до 91,6 л/добу.

Протягом останніх років у області спостерігається негативна тенденція прогресуючого накопичення відходів та зниження обсягів їх використання як у промисловому, так і в житлово-комунальному секторах господарювання. Загальна кількість відходів неухильно зростає через відсутність переробних підприємств та екологічно безпечних технологій їх знешкодження. У 2001 р. в області утворилось 489827,6 т промислових та побутових відходів, що складає 0,6% від фактичного утворення по Україні. Це становить 371 кг на душу населення. За таких обставин загальна маса накопичених на території області відходів станом на 01.01.2002 р. перевищила 28 млн. т (~ 1% від загального накопичення по Україні).

Особливу небезпеку для довкілля становлять 2,5 тис. т неопізнаних, заборонених та непридатних до використання отрутохімікатів, які зберігаються  на території області в 399 складських приміщеннях, з яких 189 знаходяться у незадовільному стані. Таким чином, наявність значної кількості відходів та непридатних до використання отрутохімікатів збільшує ризик забруднення земель, підземних та поверхневих вод і може привести до неординарних екологічних наслідків.

У 2001 р. площа природно-заповідного фонду області збільшилась на 186,6 га і складає 156363,5 га, що становить 6,56% від загальної площі області. Загалом в Україні цей показник становить 4,16%. За «відсотком заповідності» Сумщина відноситься до найбільш заповідних регіонів держави.

Таким чином, порівнюючи Сумщину з іншими областями України, можна сказати, що за більшістю показників область відноситься до задовільної екологічної зони, що відповідає сприятливим умовам проживання населення та мінімальним зрушенням у природі. Тому, в умовах поступового пожвавлення економіки області і держави в цілому, головними завданнями в галузі охорони довкілля мають бути заходи по утриманню валових показників забруднення на рівні оптимально можливих за рахунок впровадження екологічно безпечних технологій, підвищенню ефективності роботи очисного обладнання тощо.

Рекомендую:

Екологія Чорного моря Проблеми екологія Чорного моря , риба вимирає. (Відео Ютуб)
Вбивця Озон. Важко зараз знайти людину, яка б не знала про існування в стратосфері Землі озонових дір, що позбавляють нас захисту від надмірного ультрафіолету Сонц...

Довкілля Екологія / Здоровье / Проблемы /

***