Наслідки забруднення природних вод.

Антропогенна евтрофікація вод з її екологічними наслідками викликає великі збитки в областях економічної та соціальної сфер. Це особливо помітно, коли мова йдеться про рекреаційне використання узбережжя та самих водойм. «Цвітіння » води звичайні й прийнятні для людини органолептичні властивості. Вода стає бурою або коричневою, слизькою на дотик, з неприємним запахом. Із цвітучої води потрапляють в атмосферу аерозольні частки, які містять токсичні речовини.

Збільшення мутності води внаслідок масового розмноження фітопланктону знижує освітленість дна та погіршує або виключає можливість розвитку донних водоростей-макрофітів — основного генератора кисню в прибережній зоні водоймищ, кормової бази багатьох видів тварин.

Підвищення концентрації органічної речовини у воді, послаблення сонячної радіації, зменшення чисельності тварин-фільтратів та інших водних «санітарів», в результаті заморів створюються умови для подальшого успішного розмноження у воді та на дні патогенних мікроорганізмів. Це — вже пряма загроза здоров’ю людини.

Антропогенна евтрофікація охопила більшість прибережних районів, традиційних для масового туризму, рекреації та талассотерапії (на Чорному морі це, перш за все, північно-західний курортний район, узбережжя Румунії та Болгарії й багатьох не морських курортів).

В зв’язку з широким розповсюдженням евтрофікації у воді слід звернути увагу на ту суттєву обставину, що вода, яка містить високу кількість організмів фітопланктону, біля поверхні має температуру на 2-3° вищу, ніж вода, бідна на планктон, в цих самих умовах. Відомо також, що організми рослинного та тваринного планктону рухом своїх джгутиків прискорюють випаровування води в 2-3 рази. Таким чином, до числа екологічних наслідків евтрофікації слід внести й вплив на механізми кліматоутворюючих процесів.

Можна виділити чотири напрямки безпосереднього впливу антропогенної евтрофікації на людину та її діяльність:

• дія на саму людину (санітарно-гігієнічні аспекти);

• дія на сільськогосподарських та диких тварин;

• зміна рибопродуктивності;

• додаткові водогосподарські інженерно-технічні заходи. До числа особливостей антропогенної евтрофікації можна віднести ряд негативних явищ:

замори, погіршення видового складу риб й утворення токсикантів, які викликають гафську хворобу.

Замори є наслідком різкого зменшення вмісту кисню в глибинних шарах води в результаті масового розвитку планктону, що часто називають «цвітінням» води, вони приводять до суттєвих змін водних екосистем. Людиною ж фіксується лише масова загибель риб.

Для антропопогенної евтрофікації прісноводних водоймищ характерні радикальні зміни в структурі зоопланктону й іхтиоцинозі, які виражаються в заміні довгоциклових і великих на дрібні й короткоциклові. Це веде до підвищення біопродуктивності водоймища і у ряді випадків до збільшення біомаси у них, але відбувається заміна цінних промислових риб малоцінними, які здатні до великої  швидкості відтворення. У результаті цього на перших етапах евтрофікації водних об’єктів спостерігається приріст рибопродуктивності, а у подальшому її ході — погіршення видового складу. На пізніх етапах антропогенної евтрофікації відбувається зменшення рибних запасів в зв’язку з погіршенням кисневого режиму, а в гіпертрофних озерах ці   запаси практично зникають.

Гафська хвороба або під іншими назвами: юксовська хвороба, сартланська хвороба, аліментарний міозит — викликана токсикантами, що виділяються планктонними водоростями за їх масового розвитку. Відмічається виділення токсикантів синьозеленими водоростями головним чином двох родів — Microcystis й Anabaena, a також деякими іншими групами водоростей й попутніми їм бактеріями. У всіх випадках токсичні ефекти були пов’язані з «цвітінням» води. Гафська хвороба уражувала головним чином теплокровних тварин, які змушені приймати воду з водоймищ, що «зацвіли», тоді коли людина, яка уникала таких водоймищ, частіше отруювалася виловленою з них рибою (планктонофагами й хижаками). Найбільш повні для свого часу дані загибелі тварин в результаті отруєння токсикантами, з’явились ще у середині 50-х років (Schwimmer D., Schwimmer М., 1955 р.)

Такі прямі  наслідки наслідки  “цвітіння”  води  на  пізніх стадіях антропогенної  евтрофікації  водних  об’єктів відзначається  в  умовах  помірного  клімату.Окрім того  “цвітіння”  води на пізніх  стадіях має ще непрямий  (побічний) ефект  — оскільки  під  час масового розвитку  водоростей

збільшується рН води складаються благоприємні умови для розвитку мікрофлори, в тому числі й патогенної. З цим пов’язують вибухи захворювання холерою. Зазначалось, що в багатьох випадках масових захворювань холерою Ель-Тор, яка охопила 35 країн Європи (1970-1971 рр), були пов’язані з озерними районами, приморськими містами або ділянками річок з сповільненим водообміном, й ці хвилі захворювань проходили в найбільш теплі місяці в період «цвітіння» води.

Антропогенна евтрофікація водних об’єктів тягне за собою порушення нормального ритму роботи водопроводів й водоочисних споруд, що суттєво впливає на економіку питного та технічного водопостачання. Збільшення біомаси фітопланктону у воді, що використовують у технічних чи побутових цілях, ускладнює очистку, не гарантуючи при цьому повного вивільнення її від клітин водоростей та їх метаболітів. У період «цвітіння» води вдається вивільнити від 11 до 70 % водоростей.

Під час «цвітіння» води завдається також шкоди технічному водопостачанню. Коли концентрація зависі помітно зростає, на стінках трубопроводів теплообмінних пристроїв осідає до 3-6 тон речовин за добу.

Отже процес антропогенної евтрофікації несе з собою небезпеку як господарській діяльності людини, так, безпосередньо чи посередньо, для самої людини. Тому необхідно докласти всіх зусиль до вирішення цієї проблеми.

Похожі записи:

SUP-бордінг — найдоступніша розвага на воді!... Опинившись на березі блакитного моря або озера, Вас напевно відвідувало бажання пройтися по його широкій водній поверхні...
Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери... Наслідком невідповідності між зростанням чисельності населення на Землі та обмеженістю природних ресурсів і життєвого пр...