11.12.2009 - orbk.net

Поняття алкоголізму у психологічній та медичній літературі

Поділитися:

Історія не зберегла для нащадків ім’я першої людини, яка відкрила для світу алкоголь. Однак археологічні дослідження переконливо доказують, що п’янливі властивості алкоголю були відомі людям ще в часи первісного суспільства. Винахідники спирту, імовірно, були настільки вражені його незвичайними властивостями, що дали йому поетичну назву «алкоголь» («ніжний», «благородний»). Деякі алхіміки охрестили його «вогненною водою» та «водою життя» («аква віта»), позаяк людина після вживання алкоголю набувала відчуття молодості, здоров’я, ставала веселою, рухливою. Однак незабаром прийшло розчарування — «вода життя» зле пожартувала з людиною: свідомість її виявлялась задурманеною, а блаженство несправжнім, уявним. І тоді вчені та лікарі перейменували алкоголь в «аква мартіс», тобто «вода смерті». Залежність та хвороби набуті вживаючи алкоголь ви зможите позбути відвідавши найкращі лікарні Львова lvivposter.com.

В давнину особливого поширення набуло виноградне вино. У Греції виноград почали культивувати за 4 тисячі років до н.е. Покровителем виноградарства та виноробства вважався бог Діоніс, син Зевса. Аналогічно в Римі — Вакх та Бахус. На честь Діоніса влаштовувались спеціальні свята під гаслом «Помолимося Діонісу». П’яні розгули одержали назву «вакханалії» в ім»я бога вина та п’яних розгулів Вакха (у Пушкіна є навіть «Вакхическая песня»). Тому греки, як правило, тільки молились Діонісу й пили виноградне вино, розбавлене водою. Так воно краще тамувало спрагу, і людина не п’яніла.

Чистий спирт одержали в VI—VII ст. араби, які називали його «алкоголь», що означає «одурманюючий». Вживання алкоголю докорінно змінює поведінку людини.

У Лаврентіївському літопису за 945 р. маємо досить цікавий опис помсти княгині Ольги. Вона вирішила винищити древлян, які вбили її чоловіка Ігоря. Для цього вона звернулась до звичаю «пити на кого-либо». Суть полягала в тому, що один показував на іншого і говорив: «пью на тя». Після цього випивав половину келиха сам, а те, що залишилось, передавав тому, «на кого пил». Звичай не допускав відмови випити запро-поновану половину. Ольга звеліла своїм отрокам «питеє на тя», а коли древляни зап’яніли, здійснила свою помсту.
Цим же звичаєм слов’ян скористувались і греки, щоб убити Ростислава, який був князем у Тьмутаракані і збирав данину з сусідніх племен, а це дуже не подобалося грекам. У новгородському літопису за 1066 р. описано, як вдалося це зробити. Греки підіслали до князя котопана (військовий чин у Візантії), котрий повинен був увійти (і ввійшов) до нього в довіру. Якось котопан під час бенкету звернувся до князя з закликом «питеє на тя». При цьому непомітно висипав у келих отруту і умертвив князя. Звичай пити з одного келиха означав повну довіру один до одного та однодумство, тому відмова не допускалася. Із одного так званого кругового ковша, що пускався по колу, кожен повинен був випити свою долю. При цьому всі пили за кожного, а кожен пив за всіх. Пам’ятаєте знамениту «Песнь о вещем Олеге» Пушкіна: «Ковши круговые, запенясь, шипят на тризне плачевной Олега…».
І в наші дні алкоголь продовжує відігравати свою негативну роль.

Механізм дії алкоголю до примітивності простий. Вжитий етанол, надходячи в кору головного мозку, в першу чергу пригнічує центри, які відповідають за прояв вищих почуттів: сердечність, доброту, готовність до самопожертви, правдивість, нарешті, талант. Зате кожний ковток алкоголю неначе відкриває шлюзи тих ланок головного мозку, які, наче ящик Пандори, зберігають наші ниці устремління. Ящик Пандори — джерело нещастя, лиха. Згідно з давньогрецьким міфом про Пандору, люди колись жили, не знаючи ніякого лиха, хвороб та старості, поки Прометей не вкрав у богів вогонь та не віддав його людям. На покарання розгніваний Зевс послав на землю красиву жінку — Пандору і вручив їй скриньку, в якій були зачинені всі людські нещастя. Незважаючи на попередження Прометея, Пандора, збуджена цікавістю, відкрила скриньку і розсипала всі нещастя. Так і алкоголь відкриває шляхи нашим убогим, нікчемним устремлінням: брехні, брутальності, цинізму, підлості, хамству, егоїзму. Навіть та п’яна доброта і готовність віддати останнє, навіть життя, за товариша по чарці — теж вміст тієї ж таки скриньки. Доброта ця, як і самопожертва, удавана. Як часто вони переходять безпідставно, інколи через ненавмисно сказане кимось образливе слово, в злобу, агресію.

Для питущих підлітків характерні зазнайство, зарозумілість, безцеремонність, зухвалість, похвальба, які легко змінюються  пригніченістю, безпорадністю та пасивною  покорою. Їм важко прогнозувати події, вони втрачають здатність реагувати на стимули та покарання, живуть одним днем. У них спостерігається зайва балакучість, перебільшена самооцінка. Достоєвський справедливо зауважив, що ніщо так не перетворює людину в тварину, як горілка.

Рекомендую:

Сексуальні проблеми, або Чому чоловікам не хочетьс... Психотерапевт-сексолог Ніна Брайант з 18-річним стажем роботи б'є на сполох: усе більше чоловіків визнаються у втраті інтересу до сексу.«Коли я ті...
Робота психолога з дітьми схильними до алкоголізму... Заняття 1. Обговорюються питання залежності дітей від алкоголю, його ознаки, способи запобігання. Мета заняття — навчити дітей бачити застережні наслі...

Здоров'я / Наука Алкоголь / археологічні дослідження / винахідник спирту / горілка / Организм / спирт /