04.12.2009 - orbk.net

РОЗРАХУНОК ПЛАТИ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ

Поділитися:

Рушійною силою розвитку будь-якої держави є економіка, тому екологія навколишнього природного середовища набуває не тільки чисто наукового, морального та соціального значення, але стає і економічною. Життя показало, що одними законами, указами та санкціями суттєвих результатів з екологізації господарської діяльності досягти практично неможливо. На практиці головним забруднювачам довкілля – заводам та іншим підприємствам – економічно вигідніше платити штрафи в бюджет, ніж витрачати кошти на природоохоронні заходи. Екологія повинна органічно вплестися в промислово-господарську діяльність підприємства та установ, але для цього необхідно, щоб вона оперувала кількісними економічними показниками.
Економічна ефективність природоохоронних заходів з народногосподарської точки зору полягає в тому, що, з одного боку, виникає необхідність у збільшенні капітальних та експлуатаційних витрат, а з другого – відбудеться приріст чистого прибутку і зниження збитків.
Економічні збитки, що наносяться оточуючому середовищу – це виражені у вартісній формі фактичні або можливі збитки, які спричиняються народному господарству забрудненням середовища і додаткові витрати на компенсацію цих збитків.
Економісти виділяють такі види збитків екологічного характеру.
Поточний збиток – це збиток, який існує в даний час.
Прогнозований збиток – це збиток, який матиме місце у майбутньому.
Потенційний збиток – це такий збиток, який існує, але на його ліквідацію не виділяються додаткові кошти.
Можливий збиток – це економічний збиток, який може бути нанесений народному господарству у результаті викидів забруднювачів в оточуюче середовище.
Відвернений збиток – це різниця між можливим і фактичним збитками. Цей вид збитку виступає зараз як міра ефективності.
Економічний результат природоохоронних заходів вимірюється величиною відверненого річного економічного збитку від забруднення оточуючого середовища, або сумою величин відверненого річного економічного збитку і річного приросту прибутку (додатковий прибуток) від покращення результатів діяльності підприємства чи групи підприємств.
Показником загальної економічної ефективності природоохоронних витрат є відношення повного річного економічного ефекту до суми приведених витрат, які обумовили цей факт.
До капітальних вкладень по охороні та раціональному використанню водних ресурсів включають витрати на будівництво станцій по очищенню виробничих і комунальних вод, споруд та установок по доочищенню стічних вод, дослідних установок та цехів для збирання, транспортування, переробки та ліквідації рідких виробничих відходів, будівництво полігонів для знешкодження шкідливих промислових відходів, які забруднюють водоймища і підземні води і берегових споруд для приймання із суден господарсько-побутових стічних вод та сміття для утилізації, складування та очищення стічних вод, в тому числі нафтовловлювачів, жироловок, станцій нейтралізації, флотаційних установок для знешкодження шламів; систем каналізації міст; колекторів для відведення стічних вод; придбання обладнання та технічного флоту по збиранню нафти, сміття та інших твердих і рідких відходів з акваторії річок, водоймищ, портів; створення водоохоронних зон з комплексом технологічних, лісомеліоративних, агро- та гідротехнічних санітарних заходів; будівництво спеціальних водосховищ з комплексом технологічних та інших заходів, направлених на запобігання забрудненню та виснаженню водних ресурсів; здійснення заходів по запобіганню тепловому забрудненню водоймищ; створення автоматизованих систем управління (АСУ) водогосподарськими комплексами, АСУ водоохоронними комплексами.
Критерієм ефективності людської діяльності до середини ХХ століття було одержання максимальних благ за мінімальних затрат і неконтрольованої, хижацької експлуатації, а головним принципом ставлення до природи – панування над нею і цілковите її підкорення людині.
Нераціональна антропогенна діяльність призвела до порушення динамічної рівноваги геоекосистеми, яка існувала мільйони років. Це почало обертатися величезними економічними збитками. Екологічна система, спрямована тільки на споживання природних ресурсів, є неефективною і тупиковою.
У зв’язку з цим, починаючи з 60-х років ХХ століття, у багатьох індустріально розвинених країнах, почали запроваджувати екологічно-економічний принцип господарювання: одержання максимального економічного ефекту за якнайменшої шкоди для природного середовища.
Ефективність проектованої технології істотно залежить від величини збитків заподіяних навколишньому середовищу. При оцінці збитків від забруднення необхідно враховувати всі забруднюючі речовини, так як неповний аналіз призводить до заниження збитків. Тому технічну досконалість тієї чи іншої технології вирішують шляхом порівняння витрат, сировини й енергії, допоміжних матеріалів, капіталовкладень на здійснення технології з обов’язковим урахуванням природоохоронних витрат на запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.
Витрати на природоохоронні заходи мають бути такими, щоб забезпечити санітарні норми вмісту забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі.

Рекомендую:

Екологія Чорного моря Проблеми екологія Чорного моря , риба вимирає. (Відео Ютуб)
Енергетичні об’єкти є одним з основних джерел забр... Енергетичні об’єкти є одним з основних джерел впливу на навколишнє природне середовище. Вони зумовлюють забруднення атмосферного повітря, природни...

Довкілля Екологія / Забруднення / Навчання / Проблемы /