Використання водних ресурсів України.


Для потреб населення і народного господарства з природніх водних об’єктів щорічно забирається приблизно 3О 000 млн. м3 води, з них 5 000 млн. м3 — з підземних водних об’єктів. Використання води відбувалося таким чином — всього використано свіжої води 25 000 млн. м3, з них:

• на господарсько-питні потреби — 4 633;

• виробничі потреби — 12 108;

• на зрошення — 5 419;

• на сільськогосподарське водопостачання — 1 567;

• на інші потреби — 1 000;

У поверхневі водні об’єкти скидається 15811 млн. м3, з них:

• забруднених — 4 652;

• нормативне чистих — 8 549;

• нормативне очищених — 2 610;

Втрати при транспортуванні становлять 2 539 млн. м3. В системах оборотного і послідовного водопостачання використовується 60 400 млн. м3 води.

Найбільшими споживачами води залишаються промисловість — 13 007 млн. м3, при чому на потреби енергетики було забрано 7 430 млн. м3, чорної металургії — 1 647 млн. м3; сільське господарство — 12 857 млн. м3; житлово-комунальне господарство — 3845 млн. м3.

Сумарний ліміт забору прісної води по Україні було встановлено в 36 370 млн. м3, За вийнятком нафтодобувної та вугільної галузей промисловості і чорної металургії, в яких було допущено перевищення лімітів.

Відповідно до міжнародних вимог якість води оцінюється, виходячи з її придатності задовільняти потреби споживачів: населення (питна вода, рекреація), промисловості, сільського господарства (зрошення), рибальства, водні і прибережні екосистеми. Як правило, якщо якість води задовільняє вимоги на питну воду, то вона є придатною для інших споживачів.

Показники використання води із річок України у 1993 p. (мли. м3)

Ріки Всього

забрано води

із водних

об’єктів

Забрано

підземних

вод

Всього

використано

води

Всього

скинуто води

Безповоро

тне

водоспож

ивання

Дніпро 18196 1812 15510 8242 9954
Прип’ять 826 319 804 282 544
Десна 684 168 652 177 507
Рось 161 42 155 61 100
Сула 123 68 117 39 84
Псел 265 100 262 103 162
Ворскла 118 97 115 61 100
Самара 409 207 247 275 134
Інгулець 856 128 642 195 661
Південний Буг 1770 217 1722 1277 493
Синюха 229 69 285 194 105
Дністер 1380 410 1251 503 877
Дунай 1385 154 534 318 1067
Тиса 130 85 120 71 59
Сів. Донець 3571 1041 2999 1816 1755
Казений Турець 358 82 323 410
Лугань 352 251 194 325 27
Кальміус 469 208 288 692
Міус 425 298 160 395 30
Салгір 142 38 133 93 49
Західний Буг 192 151 181 246

За оперативними даними через комунальні системи водовідведення України пропускається 10 999,7 тис. м3/ добу стічних вод. Довжина каналізаційних мереж 26 485,2 км. Пропускна спроможність очисних споруд — 11 724,1 тис. м 3 /добу, через які пропущенно 10 615,5 тис. м 3 /добу стічних вод, в тому числі через біологічну очистку— 9968,6 тис: м 3/добу. Доочистку проходить 318,3 тис. м 3/добу стічних вод.

33 міста та 500 селищ міського типу ще не мають централізованих систем каналізацій . Близько 120 комплексів очисних споруд перевантажені і працюють не ефективно, внаслідок чого з року в рік погіршується санітарний стан річок та водоймищ, цілий ряд яких є джерелом питного водопостачання міст та інших населених пунктів України. В аварійному стані знаходиться більш як 1 500 км каналізаційних мереж, спрацьована і потребує заміни значна кількість технологічного обладнання. Діючі споруди каналізації, що запроектовані та експлуатуються за старими нормативами, не здатні здійснювати очистку стоків відповідно до нових норм граничне допустимих концентрацій і, насамперед, через скиди у міську каналізацію виробничих стоків промислових підприємств.

Локальні очисні споруди і обладнання для зневоднення вилучених осадів на більшості підприємств відсутні або працюють неефективно В процесі виробничої діяльності підприємства скидають в міську каналізацію висококонцентровані промислові стоки, що призводить до порушення технологічної дисципліни та робить непридатним для використання в сільському господарстві осадів міських стічних вод, а також завдає великої шкоди як виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства, так і навколишньому природному середовищу.

Продовжується введення в експлуатацію об’єктів житла, соцкультпобуту без відповідного нарощування потужностей водоохоронних об’єктів. Будівництво органами місцевої влади водоохоронних комплексів практично зупинилось. Так 1993 році введено лише 23,0 тис. м 3/добу потужностей очисних споруд при плані 377,1 тис. м 3/добу. Зовсім не вирішуються питання проектування та будівництва комплексів утилізації мулу, споруд доочищення стічних вод, споруд зливної каналізації.

Таке становище не може бути визнано задовільним Тому, враховуючи тяжкий економічний стан в Україні, для поліпшення екологічного стану доцільно зосередити зусилля в першу чергу на інтенсифікації та технічному переобладнанні діючих водоохоронних комплексів з впровадженням більш ефективних технологій та обладнання Це дасть змогу на першому етапі з найменшими економічними втратами запобігти збільшенню скидання стоків у водойми України

Похожі записи:

Страшна Повінь у Австралії. Північний схід Австралії готується бути змитим в море . Жителі австралійського штату Квінсленд в останні кілька ...
Вплив нітратів на здоров’я населення та методи їх визн... Методи визначення: 1. Визначення нітратів іонометричним методом. Цей метод визначає масову частку нітратів при ґру...
Білорусь позбудеться від високозбагаченого урану!... У середу Сполучені Штати і Білорусь оголосили про укладення відповідної угоди. У середу Сполучені Штати і Білорусь ог...
Антропогенні забруднення в Китаї (Фото).... Китайський фотограф Лу Ганг у своему проекті "Атропогенні забруднення в Китаї" показав іншу сторону Китайської республік...
Теги до запису:,