09.04.2010 - orbk.net

Підготовка сировини до отримання олії.

Поділитися:

Насіння (соняшник, бавовник) переробляють, попередньо відокремлюючи від ядра плодову оболонку (у соняшника) і насінну оболонку (у бавовника).

Попереднє відділення оболонок від ядра сприяє підвищенню олійності сировини, що переробляється: вона звільняється від олійних компонентів і збільшується відносний вміст олії. Одночасно підвищується продуктивність технологічного устаткування, тому що робочий обсяг машин й апаратів не завантажується баластовим низькоолійним матеріалом — оболонкою. Підвищується якість олії: при відділенні оболонок у товарну олію не попадають ліпіди лузги або лушпайки, багаті воском і воскоподібними речовинами. Присутність їх у олії погіршує її товарний вид: з’являється тонка суспензія або «сітка», дрібних кристалів воску, видалити яку через хімічну інертність воску вдається тільки в результаті тривалої обробки олії.
Доцільність відділення плодових і насінних оболонок від ядра викликана також і тим, що тканини оболонки внаслідок їхньої великої пористості при зіткненні з олією здатні інтенсивно поглинати його, а потім дуже міцно втримувати, у результаті чого збільшуються втрати олії у виробництві. Нарешті, відділення оболонок бажано проводити для спрощення наступних технологічних операцій (здрібнювання й пресування), тому що механічна міцність оболонок у порівнянні з ядром досить висока та присутність лузги або лушпайки викликає не тільки інтенсивне зношування робочих органів машин, але й знижує ефективність їхньої роботи.
Відділення оболонок від ядра роблять у два етапи: спочатку руйнують покривні оболонки насіння (операція обрушення), потім розділяють отриману суміш на ядро й лушпайку або лузгу (операція відвіювання).
Плодову оболонку соняшникового насіння руйнують в шеретувальній МНР Елементами, що шеретують, є сталеві або чавунні колосники, що утворюють хвилясту поверхню — деку, і шістнадцять сталевих бил. Били являють собою сталеві пластини довжиною 972 мм, шириною 100 мм і товщиною 10 мм, укріплені на обертовому барабані.

Зерно, що надходить через живильний валик, спочатку вдаряється до бил, що рухаються, а потім, відбиваючись від них, вдаряються до деки. Оболонка насіння при цьому руйнується. Сила удару залежить від лінійної швидкості бил (23-26 м/с при частоті обертання барабана 560-630 хв-1) і відстані між билами  та декою. Швидкість билів регулюють, змінюючи частоту обертання барабана (звичайно не частіше 1 рази в сезон), відстань між билами й декою регулюють у міру необхідності, присуваючи або відсуваючи деку від бичів за допомогою штурвалів.
Для добування олії з насіння або ядра необхідно зруйнувати структуру їхніх тканин. Вміст клітин — їх частина, що зберігає олію з усіх боків оточена клітинними стінками, які істотно утрудняють технологічні впливи, необхідні для максимального добування олії з насіння. Тому подрібнення ядра насіння покритого плодовою оболонкою або безпосередньо насіння перед знежиренням необхідне насамперед для руйнування клітинних стінок — розкриття клітинних структур.
Одержаний після подрібнення ядра або насіння матеріал відрізняється від вихідних насінин площею, знову утвореної поверхні. У міру руйнування клітин більша частина олії вивільняється й відразу ж покриває величезну поверхню, що утворюється, у вигляді дуже тонких плівок. Чим інтенсивніше подрібнення, тим менше клітин залишається незаповненими, тим більше олії буде перебувати у вигляді тонких плівок на поверхні. Добре подрібнена мятка повинна складатися на 60 % з однорідних за розміром часток, що проходять крізь сито з отворами 1 мм, не містити цілих незруйнованих клітин, і в той же час кількість дуже дрібних (борошнистих) часток у ній повинна бути невелика, тому що дрібні частки ускладнюють проведення наступних технологічних процесів.
Фізичні властивості насіння, що подрібнюють, і фракційний склад часток одержаної з них мятки визначається вологістю й температурою насіння. Сухе насіння при подрібненні дробиться в порошок. Подрібнення при низьких температурах також веде до одержання борошнистої структури. Підвищення вологості й температури при подрібненні збільшує пластичність матеріалу й дозволяє одержати мятку у вигляді пластинок — пелюстків, практично вільну від борошнистих часток. Пелюсткове мливо містить найбільше число зруйнованих клітин, олія в ньому найбільш доступна технологічним впливам.
Одержання найбільш бажаного пелюсткового млива залежить не тільки від вологості й температури насіння, що подрібнюють, але також від способу подрібнення й характеристики робочих органів машини.
Для подрібнення насіння, ядра й продуктів їхньої переробки застосовують однопарні, двопарні й пятивалкові верстати. Для первинного й грубого млива використовують валки з нарізкою на поверхні у вигляді рифлей. Частота обертання валків (швидкість робочих поверхонь) може бути однаковою або різною.
При рівності частоти обертання двох валків в основному відбувається роздавлювання матеріалу, при різній частоті стирання й роздавлювання. Воно тим  більш     інтенсивніше, чим більше різниця частот обертання.
Поверхня валків однопарних вальцьових верстатів може бути гладкою або рифленою. Ступінь подрібнення регулюється зміною відстані між валками.
Однопарне рифлене вальцювання призначене для попереднього грубого дроблення цілих насінин, ядра або продуктів переробки насіння (макух). Глибина рифлей валків 3 мм.
Для регулювання відстані між валками, від якого залежить величина подрібнюючих впливів, один з валків може переміщатися по горизонтальних напрямках. Його положення фіксують за допомогою пружини й затискних гайок.

Якщо подрібнені насіння направити після вальцьового верстата в прес, то, незважаючи на великий тиск, у пресі вдається витягти лише невелику кількість (приблизно 10-15 % загального змісту) олії.
Це обумовлено тим, що олія, розподілене в мятці у вигляді тонких плівок на поверхні подрібненого ядра, утримується величезними поверхневими силами, величина яких набагато більше тисків, що розвивають кращими пресами, застосовуваними для добування олії.
Для ефективного добування олії з мітки необхідно перебороти або хоча б помітно зменшити поверхневі сили, що втримують олію.
З цієї метою проводять вологотеплову обробка мятки — готування мезги, або смаження, що є найважливішою технологічною операцією підготовки мятки до добування олії.
Під дією вологи олія в мятці переходить у відносно вільний стан.
У зволоженій мятці олія утримується у формі, що витягається легко. Щоб віджати олію, необхідно подати мятці твердість, зменшивши її пластичність. Для цього необхідно знизити її вологість одночасно змінити фізико-хімічні властивості складових її компонентів. Це досягається дією тепла на зволожену мятку.
При нагріванні мятки також знижується в’язкість олії, що полегшує наступне її витікання із матеріалу, що  пресується.
У результаті цих взаємозалежних змін під дією вологи й тепла мятка змінює свої хімічні й фізико-механічні властивості й перетворюється в мезгу.

Рекомендую:

Отримання олії пресовим методом... У сучасній технології виробництва рослинних масел пресування як спосіб добування олії з насіння найчастіше передує остаточному знежиренню матеріалу ор...
Економічне обгрунтування проекту технологічної лін... Зразок  - Економічного обгрунтування проекту  технологічної лінії виробництва олії.1. Визначаємо об’єм продукції що переробляється.Qс= П×У ...

Бізнес Cоняшник / Добування / Зерно / Насіння / Олія / Сировина / Якість /

***