29.11.2010 - orbk.net

Злиття «Газпрому» і «Нафтогазу» зупинилося.

Поділитися:

Влада Росії і України не можуть домовитися про злиття «Газпрому» і «Нафтогазу». Київ вимагає від Москви гарантувати завантаження української системи, чого російська сторона зробити просто не в змозі.

26 листопада в рамках візиту президента України Віктора Януковича до Росії відбулася зустріч голови правління «Газпрому» Олексія Міллера і міністра енергетики України Юрія Бойко. На зустрічі сторони, як повідомив «Газпром», обговорювали перспективи створення спільного підприємства «Газпрому» і «Нафтогазу», яке Москва вважає першим кроком на шляху злиття двох газових компаній.

Як стверджує газета «Комерсант», переговори завершилися провалом. За даними видання, Київ просить у Москви гарантій завантаження газотранспортної системи Україні не менше ніж на 100 мільярдів кубометрів на рік, а також зажадав припинення будівництва Росією трубопроводу «Південний потік», по якому російське паливо піде до Європи в обхід України. Однак Москва має намір добудувати «Південний потік», тому їй, як стверджують джерела видання, «важко давати гарантії за обсягами транзиту на перспективу 25 років по системі» Нафтогазу «. Київ же не згоден на таких умовах створювати СП, до якого з української сторони ввійшли б видобувні і транспортні активи, а з боку «Газпрому» — родовища аналогічної вартості.

Вперше ідея про об’єднання «Газпрому» і «Нафтогазу» була висловлена російським прем’єром Володимиром Путіним наприкінці квітня. Спочатку українська сторона сприйняла його слова як жарт (у разі злиття Україна повністю втратить контроль над «Нафтогазом»), проте згодом український прем’єр Микола Азаров заявив, що пропозиція Росії «заслуговує на увагу». У результаті Москва і Київ почали обговорювати створення СП.

У жовтні в Києві пройшли переговори Азарова і його російського колеги. Це був перший офіційний візит Путіна на Україну після його пропозиції об’єднати «Газпром» і «Нафтогаз». Напередодні візиту Азаров знову заявив, що він готовий обговорити спільне підприємство між «Газпромом» і «Нафтогазом». Однак за підсумками переговорів домовленості в газовій сфері не згадувалися.

Між тим, в Києві неодноразово давали зрозуміти, що скептично ставляться до ідеї Путіна. Дипломатичні реверанси Азарова пояснюються тим, що відмовити російській стороні безпосередньо влада України не може. Справа в тому, що паралельно Київ вимагає від Москви переглянути ціни на газ.

Україна, нагадаємо, виступає за зміну укладеного на початку 2009 року 10-річного газової угоди з «Газпромом», вважаючи надто високою ціну на імпортоване паливо. Російська сторона досі відкидала цю можливість. Навесні цього року Москва вже надала Києву знижку в 100 доларів з тисячу кубометрів в обмін на продовження перебування в Криму російського Чорноморського флоту. За даними джерел Reuters у Кремлі, російська сторона готова шукати новий компроміс.

Вартість газу критична для конкурентоспроможності української економіки. Київ сподівається, що може переконати Москву. Серед аргументів Києва: політичні поступки, повернення «Татнафти» контролю над Кременчуцьким НПЗ, а також, можливо, допуск «Газпрому» до газотранспортної системи України. Існуюче законодавство забороняє приватизацію або оренду газотранспортної системи Україні, проте не виключено, що закон буде переглянуто, якщо Київ прийме рішення про створення СП.

У даних умовах вимагати від Москви зупинки проекту «Південний потік» — не найбільш далекоглядна політика.

Врятуйте наші труби.

На Україні чудово розуміють, що перекидання російського газу в нові газопроводи не тільки позбавить Київ найважливішого аргументу в суперечках з Москвою, а й поставить під загрозу фізичне існування української газотранспортної системи. У лютому 2010 року президент України Віктор Янукович заявив, що для модернізації ГТС країни потрібно сформувати міжнародний консорціум за участю Росії і Євросоюзу. Янукович зазначав, що створення подібного консорціуму дозволить російській стороні відмовитися від проектів «Південний потік» і «Північний потік». Разом ці трубопроводи зможуть прокачувати більше 110 мільярдів кубометрів газу, що уріже (при збереженні нинішніх обсягів поставок) транзит російського газу через Україну вдвічі, а то й утричі.

Проти Києва грає і ситуація, що склалася на газовому ринку Європи, який виявився перенасичений дешевим африканським скрапленим газом, раніше поставлявся в США. Обсяги прокачування російського палива, що став для європейців занадто дорогим, скоротилися, зменшивши і виручку, яку Київ отримає за свої послуги з транзиту газу з Росії в ЄС.

Хоча «Газпром» і чекає, що газовий європейський ринок відновиться в найближчі роки, приводів для оптимізму у Києва мало. Ситуація з транзитом російського газу через територію України може кардинально погіршитися, якщо Москві вдасться укласти договір на постачання палива з Пекіном. У цьому випадку Китай стане найбільшим покупцем російського газу, а «Газпром», отримавши можливість диверсифікувати постачання палива, перекине частину газу на азіатські ринки. Розвиток ситуації подібним чином цілком імовірно, враховуючи, що Москва і Брюссель зараз знаходяться в процесі обговорення сформованої системи відносин «продавець-покупець».

Єврокомісії не подобається, що «Газпром» укладає довгострокові контракти з європейськими компаніями на постачання газу. Не подобається це і європейським споживачам, які в кризу стали втрачати гроші через подібні контракти з російським концерном. Представники російської монополії, навпаки, впевнені, що довгострокові контракти є основою міцних взаємин з європейцями. Ці домовленості, як неодноразово відзначали в Москві, дозволяють залучати інвестиції в інфраструктуру, тобто модернізувати трубопроводи, по яких газ надходить до ЄС. Останнє, до слова, також предмет гострої суперечки сторін: ЄС вважає, що постачальник взагалі не повинен володіти трубопроводом.

Позицію Єврокомісії вже спровокувала влада Литви та Естонії на спроби відібрати труби в російської компанії. Російський прем’єр Володимир Путін на минулому тижні назвав ці дії «розбоєм». Проблема тут набагато ширше: даний механізм, передбачений «третім енергопакетом ЄС», фактично ставить хрест на спробах «Газпрому» отримати доступ до кінцевих користувачів на території ЄС. Більше того, Брюссель намагається витребувати від національних урядів право на оформлення єдиної енергетичної політики ЄС, що в Москві, ясна річ, викликає зрозумілі побоювання. Це також може зупинити будівництво «Південного потоку», який, не отримавши від Брюсселя особливого статусу, потрапить під регулювання «третього енергопакету».

В інтересах України, ясна річ, — не допустити скорочення транзиту російського газу через свою територію. Це можливо зробити, якщо Москва відмовиться від «Південного потоку», віддавши перевагу йому ГТС України. Отже, в інтересах Києва — зупинити будівництво «Південного потоку», і «перетягнувши»  інвестиції в модернізацію власної трубопровідної системи. Для цього уряд України і лобіює створення газотранспортного консорціуму за участю Росії і ЄС, який дозволить країні зберегти свої власні труби. Поки успіхи Києва на цьому фронті досить скромні — далі різноманітних оцінок того, скільки саме буде потрібно коштів на модернізацію порядком застарілої ГТС, справа не пішла.

Лента.ру — Ключкин Антон

Рекомендую:

Запуск Єдиного економічного простору Росії, Білору... Москва, 14 жовтня. Голова уряду Росії Володимир Путін провів у Ново-Огарьово нараду за проектами угод у рамках Єдиного економічного простору Російсько...
Тимошенко — Янукович , хто кого…... На екс-прем'єра України завели нову кримінальну справу... На Україні розпочався черговий акт нудної вже п'єси про покарання "поганих" чиновників стар...

Бізнес / Факти Євросоюз / Влада / Газ / Газпром / ГТС України / Злиття / Київ / Москва / Нафтогаз / Південний потік / Паливо / Ринок / Росія / Труби / Угоди / Україна /